Це зробила вона

Колекціонерка та меценатка Варвара Ханенко залишила по собі Музей мистецтв, фонди якого налічують понад 25 000 предметів.

Але якою була ця жінка та як складалася її доля? Слухайте у розмові репера FREELа та заступниці директорки з освіти та комунікації Музею Ханенків Ганни Рудик.

Автори проєкту “Це зробила вона” та “Це теж зробила вона”, співзасновники видавництва “Видавництво” Лілія Омельяненко та Ілля Стронґовський розповідають про те, як виникла ідея проєкту, де вони шукали героїнь, авторів/ок та ілюстраторів/ок.

Співзасновники видавництва “Видавництво” говорять про сучасну феміністичну літературу, її значення для дітей та про те, чи буде опублікований третій том видання “Це зробила вона”.

Художниця Софія Левицька відома своїми роботами у стилі кубізму та постімпресіонізму. Її картини ще за життя мисткині стали відомими в Європі та Америці.

Софія зростала в освіченій родині, проте за звичаями того часу її досить рано видали заміж. Розірвавши невдалий шлюб, жінка вирішує займатися живописом і їде навчатися до Парижа. Що було далі? Слухайте у розмові Вікторії Єрмолаєвої зі Стаською Падалкою

Ні для кого не секрет, який вигляд має палац “Україна”. Але чи чули ви історію його створення та чи знайомі з іншими роботами архітекторки Євгенії Маринченко?

Маєте нагоду почути просто зараз, адже у цьому випуску подкасту Ірина Славінська поговорила з Ольгою Опанасенко про видатну українську архітекторку Євгенію Маринченко.

Історія ігумені Смарагди Ніжинської могла би стати сюжетом фільму про силу духу.

Батьки були упевнені, що дитина слабка, і навіть готували їй домовину, але жінка прожила довге життя. Її катували, але вона залишалася незламною. Її ув’язнювали, але вона знаходила сили повертатися до роботи.

Слухайте, яким був життєвий шлях Смарагди Ніжинської, у розмові Ірини Славінської з Лесиком Панасюком.

Спочатку заборонена, а потім — світова зірка Кіра Муратова створювала кіно, яке цікаво дивитись і зараз. Серед найвизначніших робіт радянського періоду — фільми «Зміна долі» та «Астенічний синдром». Найвідоміший фільм післярадянського періоду — стрічка «Настроювач» (2004), яка стала справжньою сенсацією кількох міжнародних кінофестивалів.

2017 року Кіру Муратову запросили до складу Американської кіноакадемії, яка визначає володарів премії «Оскар».

Сценаристка та режисерка Жанна Озірна говорить з Вікторією Єрмолаєвою про те, чим такі особливі фільми Кіри Муратової.

Письменниця Марія Вілінська відома багатьом із нас зі шкільної програми як Марко Вовчок. Вона була першою авторкою в українській літературі, яка писала під чоловічим іменем.

Чому Марія вирішила стати Марком для своїх читачів і читачок? Слухайте у розмові репера FREELа та Дани Пінчевської й Олександра Корєшкова, які створили ілюстрацію та текст про письменницю для книги «Це теж зробила вона».

Життя Роксолани сповнене таємниць та загадок. Як вона змогла пройти тернистий шлях від доньки українського священика до величної султани. Та які міфи існують довкола відомої українки? Про що вона писала у листах до коханого та як боролась з власними ворогами?

 Письменниця Олександра Шутко детально дослідила життя Роксолани та  розповідає те, чого ви ще не знали. Авторка подкасту — Вікторія Єрмолаєва

Кожну четверту дитячу книжку в Україні у 1960–1980-х роках оформила Софія Караффа-Корбут. Саме вона допомагала юним читачам і читачкам уявити лиса Микиту та Мавку.

Про долю та творчість художниці слухайте у розмові ведучої Ірини Славінської та Петра Яценка.

Громадська діячка Галичини початку 20-го століття, благодійниця, учасниця Українського жіночого союзу, Союзу Українок, дипломатка. Водночас Ольга Басараб була українською розвідницею. Саме за це була заарештована та закатована. Під час жорстоких допитів Ольга відмовилась свідчити. Після цього Левицьку знайшли повішеною за нез’ясованих обставин.

Сильна духом та смілива українка увійшла в історію. Про її долю Вікторія Єрмолаєва говорить з режисеркою та директоркою незалежного харківського театру “Арабески”.

Американська режисерка та акторка незалежного кіно Майя Дерен має українське походження. Кінематограф Майї Дерен критики визначають як «поетичну психодраму», «кіно трансу». Вона критикувала Голлівуд за його монополію на американське кіно, за залежність від глядача та від грошей. Майя Дерен вважала, що кіно має бути вільним і дешевим.

1947 року стала першою лауреаткою премії Ґуґґенгайма за творчу працю в кіно, стипендію від якої вклала в кіно, і вирушила на острів Гаїті, аби вживу відчути вудуїстські ритуали.

Про ці та інші цікаві історії життя акторки Freel говорить з режисеркою та письменницею Іриною Цілик

Параска Плитка-Горицвіт — українська гуцульська художниця, фотографка, письменниця, казкарка, народна філософиня.

Під час Другої світової війни працювала перекладачкою у сільській канцелярії. У 1943 р. самотужки дісталася Німеччини, аби вступити до університету. Та замість навчання, потрапила на службу до німецької родини, де потерпала від принижень. Потім долучилася до національно-визвольного руху, стала зв’язковою УПА. За це її разом з тисячами інших дівчат зі Західної України товарними ешелонами відправляють до Сибіру…

Про надскладну долю мисткині автор подкасту Freel говорить з ілюстраторкою Андріаною Чуніс.

Її музика більш відома за кордоном, ніж на батьківщині. Вона точно не проєкт, вона — явище. Самобутнє і самозаглиблене.

Українська співачка, акторка, композиторка, аранжувальниця, музична драматургиня, викладачка, фольклористка, художниця Мар’яна Садовська. Її натхнення у фольклорі, у надрах народної пам’яті. Однак це завжди нові інтерпретації.

Про творчість співачки Сергій Осока говорить із перекладачкою, письменницею Галиною Шиян.

Художниця родом з Харківщини Зінаїда Серебрякова чи не найбільш відома за картиною «Автопортрет біля туалетного столика».

Дівчина зростала у мистецькому колі, побувала в Італії та Франції, де споглядала роботи відомих художників та навчалася. Нібито у неї було все необхідне для того, щоб щасливо жити і творити, але 1917 рік перетворив спокій на хаос.

Про долю художниці ілюстраторка Ольга Гаврилова спілкується з ведучою подкасту Вікторією Єрмолаєвою.

Картини Марії Примаченко занурюють у казковий світ з чарівними тваринами та яскравими барвами. Вона є майстринею в жанрі «наївного мистецтва», або ж «примітивізму».

«Марія Примаченко писала не примітивно, а щиро», — зауважує у книзі  «Це зробила вона» Татуся Бо. Слухайте розмову блогерки з ведучим подкасту Сергієм Осокою, щоб дізнатися більше про знану українську мисткиню.

«Незрівнянна Саломея» — так говорили про оперну співачку світового рівня Соломію Крушельницьку.

Її лірико-драматичне сопрано та майстерна гра підкорили сцени Італії, Польщі, Австрії та інших країн. Про те, яким був творчий шлях Соломії, слухайте у розмові Сергія Осоки з Галиною Вдовиченко.

Нагороджена винятковим хистом, але позбавлена можливості вільно творити. Катерина Білокур змалечку хотіла малювати, але батьки засуджували це заняття і забороняли його, щоб дівчина не відволікалася від хатніх справ.

Попри усі перепони, роботи Катерини почали з’являтися на численних виставках, зокрема в Парижі. За життя вона стала впізнаваною у мистецьких колах, а сьогодні згадуємо її як одну з найвідоміших українських художниць.

Про життя та творчість Катерини Білокур ведучий Сергій Осока поговорив з Оленою Степаненко.

Письменниця-модерністка Ольга Кобилянська народилася у XIX столітті, коли вважалося, що призначення жінки — бути берегинею традицій.

Вона походила зі шляхетного роду, володіла кількома мовами, а також багато читала. Як ви вже знаєте, «берегині» з Ольги не вийшло, вона активно писала та створювала героїнь, які ламали тогочасні стереотипи та змінювали традиції.

Про те, як і чому Ольга Кобилянська зацікавилася темою становища жінок і сама долучилася до феміністичного руху, слухайте у розмові ведучого Сергія Осоки та перекладачки й продюсерки Ірини Славінської.

Голос Квітки Цісик був нагороджений “Оскаром” та “Золотим глобусом”.

Американська співачка українського походження Квітка Цісик — виконавиця саундтреків до художніх фільмів, бек-вокалістка Майкла Джексона та Вітні Ґ’юстон, виконавиця джинґлів відомих компаній, як-от Ford, McDonald’s, Coca-Cola, а також авторка двох альбомів українських пісень, номінованих на Ґреммі.

У цьому епізоді репер FREEL розпитує ілюстраторку Юлію Кропив’янську про Квітку Цісик.

Кожна праця літературознавиці Соломії Павличко ставала бестселером. Вона читала лекції в Гарвадрі і Могилянці, отримала ступінь докторки наук у 37 років.

Про роботи Соломії та її життя репер FREEL поспілкувався з культурною менеджеркою Богданою Неборак.

Стефанія Шабатура була мисткинею, а точніше килимаркою, проте її життя — це історія боротьби.

Під час обшуків і розслідування було знищено понад 200 її робіт. Жінку звинуватили в антирадянській агітації та заслали в концтабір в Мордовії.

Як розгорталися події надалі та що допомогло Стефанії подолати усі складнощі? Про це Вікторія Єрмолаєва поговорила з поетесою Оленою Герасим’юк.

Акторка Віра Холодна — зірка німого кіно в Російській імперії. Вона зіграла близько сорока головних ролей у фільмах різних режисерів.

Спочатку її життя складалося, як і в багатьох інших жінок того часу: класична освіта, шлюб, діти. Але Перша світова війна все змінила. Щоб прогодувати сім’ю, Віра вирішує спробувати себе як акторка.

Ілюстраторка Ольга Смірнова розповідає про долю Віри Холодної у розмові з Іриною Славінською.

Військова, легендарна хорунжа Степанівна, про яку писали газети по всьому світу.

Коли їй було 22, Олена знайшла чоловічу військову форму, перешила її, сховала волосся у кашкет і спробувала сфотографуватися на військове посвідчення, проте фотограф помітив, що вона дівчина, і доніс поліції.

Про життєвий шлях цієї хороброї жінки розповідають письменниця Наталка Сняданко та ілюстраторка Дарина Пазенко

Єдина в світі жінка-археолог, яка у 20 столітті організувала й успішно провела понад 50 археологічних експедицій. Підсумком стали 206 наукових досліджень, з яких понад 170 опубліковані.

Українська археологиня, бібліотекознавиця, докторка історичних наук, професорка Лариса Крушельницька відкрила і дослідила близько 60 пам’яток минулого, що принесли їй визнання як в Україні, так і за кордоном.

Авторка подкасту Ірина Славінська та ілюстратор Богдан Свінчук говорять про вплив сталінських репресій на родину Лариси Крушельницької, про її долю і відкриття.

Вона народилась в Києві, але зрештою стала голівудською зіркою. Анна Стен — радянська, німецька, американська кіноактриса українського походження, популярна в 1920-1930-ті роки в СРСР, Європі та США.

Їй довелося все життя боротися з акцентом і творити власний кіно-міф, багато навчатися і боротися з дискредитацією.

Про “трагічну представницю світу голлівудських зірок великої епохи” авторка подкасту Ірина Славінська говорить з ілюстраторкою Мартою Кошулінською.

Єдина в світі жінка, що здійснила повітряний таран. Українка Катерина Зеленко — льотчиця, учасниця радянсько-фінляндської та Другої Світової воєн, геройка Радянського Союзу.

Здійснила 40 бойових вильотів (у тому числі й нічних), брала участь у 12-ти повітряних боях.

“Вона практично крізь була одна жінка, уявіть, наскільки важко їй було пробитись у чоловічому світі”, — говорить письменник Руслан Горовий, який дослідив біографію Катерини Зеленко.

Катерина Ющенко — програмістка, мама мов програмування високого рівня. Вона пройшла непростий шлях: донька “ворога народу” була змушена виїхати з країни і спочатку працювала підривницею в шахті. 

Письменниця і журналістка Олена Захарченко за першою освітою також є програмісткою, тож вона вирішила дослідити, яким був професійний шлях Катерини Ющенко. Автор подкасту Сергій Осока розпитує Олену Захарченко про життя Катерини Ющенко, а також про жінок в IT сьогодні і за часів, коли наша героїня створила мову програмування.

Авіаконструкторка Єлизавета Шахатуні брала участь у проектуванні військово-транспортного літака Ан-22. Вона захопилася авіапромисловістю ще в юності і не полишала роботу у цій сфері навіть після 80 років. У цьому епізоді письменниця Ярослава Литвин, яка вивчала біографію авіаконструкторки, пояснює Сергію Осоці, чому важливо розповідати такі історії, як-от життєвий шлях Єлизавети Шахатуні.

Людмила Павличенко — українська снайперка часів Другої світової війни, найуспішніша жінка-снайпер в історії. Добивалась, щоб жінку взяли на фронт, брала участь у боях у Молдові, в обороні Одеси та Севастополя. Із промовами їздила у Сполучені Штати Америки. Письменник Олег Шинкаренко розповідає про постать Людмили Павличенко в радянській та українській історії.

Леся Українка, яку ви ще не знали. Феміністка, борчиня за рівні права, наскільки це було можливо у її час. Фемінні та маскулінні образи в творах Лесі Українки, які відкриваються з незвичного боку. Переосмислення християнства та вторинної ролі жінки у ньому. Про це говорить українська літературознавиця і культурологиня Тамара Гундорова.

Марія Раєвська-Іванова — українська мисткиня та педагогиня. Перша жінка, якій Петербурзька академія мистецтв надала звання художниці (1868). Відкрила в Харкові приватну малювальну школу, де навчались діти із простих родин. Ілюстраторка Поліна Макарова, яка вивчала біографію художниці, говорить про її силу протистояти патріархальному середовищу та внесок у мистецтво.

За двотомником Наталії Полонської-Василенко “Історія України”, написаним десь у 60-ті – 70-ті роки минулого століття, досі навчаються студенти вишів. Хоча для того, щоб навчатися, їй потрібно було брати офіційний дозвіл чоловіка. Історикиня, археологиня, одна з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, авторка майже 200 наукових праць у царині історії Запоріжжя та Південної України. Про долю та роботи  Наталії Полонської-Василенко Вікторія Єрмолаєва говорить з журналісткою та поетесою Оленою Максименко.

Євпраксія Мстиславівна — давноруська князівна, перша жінка-лікар в історії Русі-України. З молодих років вивчила народну медицину, лікувала хворих. Авторка наукового трактату «Мазі». Це була перша відома авторська медична праця, написана представницею Київської Русі. Про своєрідну енциклопедію медичних знань ХІІ століття та місце жінки у тогочасній медицині Вікторія Єрмолаєва говорить з письменницею Валентиною Захабурою.

Спершу вона тричі помстилася древлянам за вбивство чоловіка-князя, а потім упродовж усього свого регентства ревно оберігала мир та налагоджувала дипломатичні стосунки, поки сусідні правителі невпинно воювали. Про роль княгині Ольги в історії, її розум та волю Сергій Осока говорить із письменницею, літературознавицею Ганною Улюрою.

Катерина Монзуль — українська футбольна арбітриня. Перша жінка в Україні, яка потрапила в елітну категорію арбітрів та арбітринь ФІФА, перша жінка, яка обслуговувала матчі прем’єр-ліги України та головна арбітериня поєдинку дивізіону D Ліги націй “Сан-Марино – Гібралтар”. Про її шлях до успіху, перепони та сексистські скандали розповідає письменник Максим Дупешко

Письменниця, авторка релігійної прози Наталена народилася в Іспанії, навчалася у Києві, потім жила в Персії та Індії, вивчала медицину в Сорбонні, виступала з оперним театром у Венеції.

Лише за цими кількома фактами з її біографії можна зняти фільм, правда? Про життя та творчість цієї авторки розповідає письменниця Христя Венгринюк.

Олександра Екстер — українська художниця, сценографка, педагогиня, представниця європейського кубізму та футуризму. Її називають “амазонка українського авангарду”. Інтелектуалка, яка володіла кількома мовами та спілкувалась у колі найвизначніших митців свого часу – Пікассо, Брак, Леже, Аполінер, Софіічі, Марінетті. Про внесок Олександри Екстер в розвиток мистецтва Ірина Славінська говорила з ілюстраторкою Анною Данчишин.

Катерина Десницька — “сіамська Роксолана”, волинянка, сестра-жалібниця в російсько-японській війні, яка стала принцесою Сіаму (тепер Таїланд). Про навчання, життя, війну, життя в ролі принцеси, кохання та розпач від зради в житті Катерини Десницької Вікторія Єрмолаєва говорить із ілюстраторкою, письменницею Христиною Лукащук.

Світлана Герасименко — українська астрономка, відкривачка комети Чурюмова-Герасименко. Це відкриття мало великий вплив на світову науку. У 2014 році європейський міжпланетний зонд «Розетта» дістався комети для її вивчення. Як випадок призвів до великого відкриття та чому астрономка присвятила своє життя, розповідає головна редакторка видання Букмоль, літературознавиця Міра Київська.